Україна отримала від Франції всі ліцензії на виробництво озброєння, про які раніше домовлялися сторони. Про це президент Володимир Зеленський повідомив після переговорів з Емманюелем Макроном у Брюсселі 15 жовтня. Серед перспективних напрямів — виробництво ракет для протиповітряної оборони, крилатих ракет і керованих авіаційних боєприпасів.

Водночас реалізація домовленостей потребуватиме додаткового часу. Для організації виробництва необхідно підготувати підприємства, забезпечити технологічну підтримку та погодити постачання компонентів. Тому отримання ліцензій варто розглядати як початковий етап співпраці, а не як підтвердження швидкого запуску серійного випуску.

Aster 30: ракети для систем протиповітряної оборони

Aster 30 — сімейство зенітних ракет, які використовують у комплексах SAMP/T. Їхнє призначення — перехоплення повітряних цілей, зокрема літаків і ракет. Окремі модифікації, зокрема Aster 30 B1, також призначені для протидії балістичним ракетам малої дальності.

Одним із ключових питань майбутнього виробництва стане розподіл завдань між українськими та європейськими підприємствами. Комплекс SAMP/T розробляли за участю Франції та Італії в межах консорціуму Eurosam, тому виробнича кооперація вже передбачає взаємодію кількох учасників.

Військовий оглядач порталу «Мілітарний» Вадим Кушніков зазначає, що наразі немає достатньої відкритої інформації про те, які компоненти планують локалізувати в Україні. Відповідь на це питання матиме значення для оцінки майбутніх виробничих можливостей.

SCALP-EG: високоточне авіаційне озброєння

SCALP-EG — французька версія авіаційної крилатої ракети, відомої у Великій Британії як Storm Shadow. Виробник позиціонує її як засіб високоточного ураження важливих стаціонарних цілей, зокрема укріплених об'єктів.

Освоєння виробництва такої системи потребує доступу до спеціалізованих технологій і компонентів. Навіть якщо частину виробничого циклу перенесуть на українські підприємства, це не обов'язково означатиме повну відмову від іноземних поставок.

За оцінкою Кушнікова, конкретні можливості локалізації залежатимуть від ліцензійних умов і того, як буде організовано виробничу логістику. Оскільки докладна інформація про ці процеси поки не оприлюднена, строки запуску виробництва SCALP-EG залишаються невизначеними.

AASM Hammer: керовані авіабомби та можливості локалізації

AASM Hammer — модульна система авіаційного озброєння французької компанії Safran. Вона дає змогу оснащувати авіабомби комплектами наведення та додатковими модулями, що збільшують дальність застосування.

Особливість Hammer полягає в тому, що комплекти можуть використовуватися з бомбовими корпусами різних вагових класів. Завдяки цьому система підходить для виконання завдань із високоточних ударів по наземних цілях.

За оцінкою Кушнікова, локалізація цього озброєння потенційно може бути простішою, ніж виробництво ракет Aster 30 або SCALP-EG. Він пов'язує це з меншою кількістю різних компонентів і можливістю організувати постачання модулів планування та наведення, які виробляє Safran.

Експерт водночас наголошує, що навіть за сприятливих умов практична реалізація потребуватиме часу. Перші кроки в напрямі локалізації, за його попередньою оцінкою, можуть бути зроблені не раніше ніж через пів року. Це не є прогнозом початку масового виробництва.

Чому міжнародний досвід має значення

Показовим прикладом є виробництво ракет-перехоплювачів для американських комплексів Patriot у Японії та Німеччині. Як розповідає Кушніков, Японії знадобилося три роки від отримання ліцензії до першої серійної ракети сімейства PAC-3 CRI.

Німеччина отримала ліцензію на виробництво PAC-2 GEM-T у 2024 році, однак запуск першого виробу перенесли з кінця 2026-го на початок 2027 року. Ці приклади демонструють, що навіть розвинена промисловість не завжди може швидко освоїти складне озброєння.

За словами оглядача, у виробництві однієї ракети-перехоплювача можуть брати участь близько двадцяти підприємств. Вони виготовляють різні компоненти, які необхідно об'єднати в єдину систему. Через це будь-які труднощі з виробництвом або постачанням окремих деталей можуть впливати на строки випуску готової продукції.

Стежити за реалізацією оборонних проєктів і ширшим контекстом безпекової ситуації допомагають військові новини, які висвітлюють розвиток озброєння та міжнародної співпраці у сфері оборони.

Якими можуть бути результати для української промисловості

Ліцензійне виробництво французького озброєння відкриває можливості для розвитку українських підприємств і поступового освоєння нових технологій. Однак реальний ефект залежатиме від того, яку частину виробничого процесу вдасться локалізувати.

Якщо Україна зможе самостійно виготовляти більше компонентів, це потенційно розширить можливості внутрішнього забезпечення Сил оборони. Водночас збереження залежності від окремих імпортних деталей означатиме, що виробничі плани й надалі залежатимуть від зовнішніх постачальників.

Найближчими етапами мають стати підготовка виробничих потужностей, визначення доступних технологій і налагодження співпраці з французькими партнерами. Лише після реалізації цих кроків можна буде предметно оцінити строки випуску готового озброєння та масштаби майбутнього виробництва в Україні.