Профнастил, або металопрофіль - це один з найбільш популярних матеріалів для покрівлі, парканів та облицювання фасадів. Він міцний, легкий, естетичний і за належного догляду може прослужити від 25 до 50 років.

Проте не рідкість ситуації, коли вже за пару років після монтажу паркану або даху з'являються руді плями і патьоки іржі. В чому причина? Найчастіше - вона криється у порушенні технології монтажу, а не у якості самого матеріалу. 

Зазвичай профнастил має захисне покриття, що складається з кількох шарів: сталевої 

основи, цинкового шару, ґрунтовки та полімерного покриття (поліестер, матовий поліестер, пурал тощо). І якщо хоча б один із цих шарів пошкодити під час встановлення, метал залишається незахищеним перед вологою.

В цій статті розглянемо 5 найбільш поширених помилок, які можуть виникнути при монтажі профнастилу і спровокувати розвиток корозії та розберемося, як їх уникнути.

Помилка перша - різання листів болгаркою

Так відбувається досить часто, проте різати металопрофіль таким чином категорично не можна через такі причини:

  1. Термічне вигорання захисту. Абразивний круг болгарки під час обертання розігріває метал у місці зрізу до екстремальних температур, в результаті цинковий шар і полімерне покриття вигоряють на відстані кількох сантиметрів від лінії розрізу.

  2. Гаряча стружка. Іскри та розпечені металеві частини розлітаються на метри довкола та впаюються в захисний полімерний шар по всій поверхні листа. Згодом кожна така мікроскопічна цятка перетворюється на вогнище іржі.

Саме тому спеціалісти радять різати металопрофіль спеціальними просічними або висічении електроножицями, лобзиком із пилкою по металу або ручними ножицями по металу. Якщо все ж-таки довелося виконати зріз, його край обов'язково потрібно зачистити та обробити спеціальною ремонтною фарбою для захисту від корозії.

Помилка друга - невірний вибір та перетягування саморізів

Місця кріплення - це найбільш вразливі точки будь-якої металевої конструкції, для монтажу використовують покрівельні саморізи зі спеціальною шайбою та ущільнювачем із EPDM-гуми (синтетичний каучук).

Серед основних помилок, яких припускаються при монтажі, вважають наступні:

  1. Недотягнутий саморіз: шайба не прилягає щільно, під неї потрапляє дощова вода і сніг, що викликають корозію в місці проколу.

  2. Перетягнутий саморіз: гумова прокладка деформується, розривається або розплющується. Через кілька сезонів під впливом ультрафіолету та перепаду температур така гума тріскається і втрачає герметичність.

  3. Перекіс саморіза: якщо метиз вкручено під кутом, ущільнювач прилягає нерівномірно, залишаючи щілину для вологи.

І, звичайно, економія на неякісних  саморізах, що не мають цинкового покриття. призводить до того, що іржавіти починає сам метиз, а іржа з нього переходить на лист навколо нього.

Тому закручувати покрівельні саморізи необхідно тільки під кутом 90 градусів, а притиск має бути помірним: EPDM-прокладка повинна виступати з-під металевої шайби приблизно на 1 мм. Важливо вибирати максимально якісні кріплення від того ж постачальника, що і весь основний матеріал. Так ви матимете реальну гаратію, що паркан не піддасться корозії вже після першої зими.  

Помилка третя - відсутність обробки місць свердління та зрізів

Навіть при використанні правильного інструменту (наприклад, ножиць по металу) край зрізу залишається відкритим - сталева основа позбавляється захисного полімерного шару. Те саме стосується й отворів, які свердляться під час монтажу каркасу або додаткових елементів.

Залишати ці частини без додаткового захисту не можна, адже волога одразу взаємодіятиме зі сталлю і корозія неминуча. 

Тож всі місця розрізів, отвори та випадкові подряпини необхідно негайно обробляти акриловою балончиковою фарбою або закреслювальним маркером відповідного кольору (RAL). Це займе кілька хвилин, але збереже матеріал на роки.

Помилка четверта - залишати металеву стружку після монтажу

Під час вкручування саморізів або свердління отворів на поверхні профнастилу накопичується дрібна металева стружка, яку досить часто залишають, проте робити так не варто, адже під дією ранкової роси або дощу починає іржавіти буквально за 1–2 дні. Руді плями іржі в'їдаються в полімерне покриття, залишаючи естетичні дефекти, а згодом можуть пошкодити і сам захисний шар листа.

Саме тому після закінчення робіт на кожній ділянці потрібно прибирати цю дрібну  стружку, не дряпаючи покриття.

Помилка п’ята відсутність вентиляції у покрівлі та поява конденсату

Така проблема виникає найчастіше в той момент, коли профастил використовують в якості покрівельного покриття. адже корозія може з’явитись не лише зовні, а ще і з середини. 

Через різницю температур між вулицею та внутрішнім приміщенням на внутрішній (тильній) стороні профнастилу постійно випадає конденсат, якщо при побудові покрівельного пирогу не передбачити гідроізоляційну плівку та контробрешітку (яка створює вентиляційний зазор для вивітрювання вологи), краплі води будуть постійно накопичуватись на металі.

Тильна сторона профнастилу зазвичай має тонший захисний шар (ґрунт або захисний лак), тому при постійному контакті з водою вона починає іржавіти значно швидше, ніж лицьова сторона.

Укладання гідроізоляційної мембрани та формування вентиляційного зазору за допомогою контррейки завтовшки не менше 40–50 мм є обов’язковим при перекритті даху профнастилом. 

Чек-лист для того, щоб уникнути корозії 

Профнастил - бюджетний, довговічний і надійний матеріал, але його термін служби напряму залежить від акуратності монтажу, щоб уникнути передчасної корозії, варто дотримуватись всього кількох простих правил:

  1. Не використовуйте болгарку. Замість неї використовуйте спеціальний ріжучий інструмент.

  2. Контролюйте силу затягування покрівельних саморізів.

  3. Зафарбовуйте всі відкриті зрізи та подряпини.

  4. Прибирайте металеву стружку після закінчення робіт.

  5. Дбайте про якісну вентиляцію підпокрівельного простору.