Замовити кеці онлайн Dana.com.ua

Соко - це одна з найвідоміших грузинських страв із грибів. У перекладі з грузинської «соко» означає просто «гриб». Але коли в меню бачиш «соко кеці», мова вже про гарячі печериці, запечені в традиційній глиняній пательні з сиром сулугуні. Страва максимально проста. І саме в цій простоті її характер.

Для двох хороших порцій беру:

  • 500 г свіжих печериць
  • 180-200 г сулугуні
  • 1 невелику цибулину
  • 30 г вершкового масла
  • сіль
  • чорний перець
  • кілька гілочок петрушки або кінзи

Печериці вибираю середнього розміру. Якщо вони маленькі - залишаю цілими. Великі розрізаю навпіл. Мити гриби під сильним струменем води не люблю. Вони швидко набирають вологу. Краще акуратно протерти або швидко обполоснути й одразу обсушити.

Цибулю нарізаю тонкими півкільцями. На розігріту сковороду кладу вершкове масло і даю йому повністю розтанути. Спочатку обсмажую цибулю до м’якості. Не до темного кольору, а саме до легкої золотавості.

Потім додаю гриби. Тут головне правило - не поспішати перемішувати кожні двадцять секунд. Нехай печериці спокійно обсмажаться з одного боку. Тоді з’явиться красивий колір і той самий насичений аромат.

Спочатку здаватиметься, що грибів забагато. Через кілька хвилин вони втратять частину вологи й помітно зменшаться в об’ємі. У цей момент солю, додаю трохи чорного перцю і готую ще кілька хвилин, поки зайва рідина майже випарується.

Далі перекладаю гриби в кеці. Якщо спеціальної грузинської пательні немає, підійде будь-яка жаростійка форма невеликого розміру. Але саме в кеці страва виходить особливою. Глина довго тримає тепло, і соко ще довго залишається гарячим після подачі.

Сулугуні натираю на великій тертці. Не шкодую. Сир має повністю накрити гриби щедрим шаром. Саме він створює ту знамениту тягучу верхівку, за яку цю страву люблять у грузинських ресторанах.

Ставлю кеці в духовку, розігріту до 200 градусів. Приблизно на 10-12 хвилин. Орієнтир простий: сир повинен розплавитися й почати підрум’янюватися по краях.

Дістаю, даю постояти буквально хвилину-дві та посипаю зеленню. І тут є маленький секрет. Не накривайте страву одразу. Нехай сир трохи стабілізується. Тоді він буде тягнутися красивими нитками, а не розтікатися.

Люблю подавати соко просто з теплим лавашем. Без складних гарнірів. Без зайвих доповнень. Лише гриби, сир і аромат, який миттєво збирає людей за столом.

У цій страві є дивна магія. Вона складається з кількох простих інгредієнтів, але завжди створює відчуття затишку. Можливо, справа в розпеченому кеці. Можливо, у вершковому ароматі грибів. А можливо, в тому, що соко не намагається вразити складністю. Воно просто чесно дарує задоволення з першого шматочку.