Що таке фурункул та як його лікують 

Фурункул — це гостре гнійне запалення волосяного фолікула разом із прилеглою сальною залозою та навколишніми тканинами підшкірної клітковини. Його спричиняє гноєтворна мікрофлора, найчастіше золотистий стафілокок. У побуті такий гнійник часто називають «чиряком». Ураження може з’явитися на будь-якій ділянці шкіри, де росте волосся, однак найчастіше виникає в місцях, що піддаються механічному тертю або забрудненню.

Коли гнійників багато, діагностують фурункульоз — хронічне або гостре захворювання, що потребує комплексного підходу. Найчастіше воно трапляється у чоловіків, а спалахи хвороби переважно відбуваються восени й навесні.

Як розвивається фурункул

Фурункул проходить три основні стадії розвитку:

1. Стадія інфільтрації (перші 3–4 дні). З’являється ущільнення червоного кольору, яке поступово збільшується в розмірах і стає болючим.
2. Стадія нагноєння та некрозу. У центрі ураження формується гнійно-некротичне вогнище. Поступово гній проривається назовні разом із некротичним стрижнем.
3. Стадія загоєння. У місці дефекту формується грануляційна тканина, яка згодом рубцюється.

Іноді перебіг хвороби стертий: гнійний стрижень не формується, або запалення минає без помітного прориву.

Як розпізнати фурункул

Зрозуміти, що є чиряк, можна за декількома ознаками:

1. Спершу виникає невелике почервоніння зі свербінням або поколюванням.
2. Протягом кількох днів з'являється щільний болючий вузлик, який випинається над шкірою.
3. На 3–4 добу формується гнійна верхівка.
4. Температура тіла може підвищуватись до 38 °C, виникає слабкість, головний біль — ці симптоми частіше притаманні фурункульозу.
5. Після виходу гною стан поліпшується, і починається загоєння.

Рубець після фурункула спочатку має червонувато-синій колір, але з часом світлішає або повністю зникає, якщо процес загоєння пройшов без ускладнень.

Лікування фурункула

У домашніх умовах допустиме лікування лише поодиноких фурункулів невеликих розмірів. Основні рекомендації:

1. Не видавлювати гнійник самостійно.
2. На початковому етапі прикладати сухе тепло.
3. Після формування гнійного стрижня можна використовувати мазі з витягувальним ефектом.
4. Після прориву фурункула — обробка антисептиками й загоювальними мазями.

При підвищеній температурі чи появі кількох гнійників — обов’язкова консультація лікаря.

У складних випадках можуть знадобитись:

1. Призначення антибіотиків (після визначення збудника та його чутливості);
2. Хірургічне втручання (розтин фурункула у стерильних умовах);
3. Імунотерапія або лікування супутніх хвороб.

Також лікар може призначити місцеві дієві засоби (наприклад, іхтіолову мазь, яка чинить антисептичну та загоювальну дію). Однак лікувати запалення краще під наглядом лікаря та дотримуватися усіх його рекомендацій.

Які причини розвитку гнійників

Головний збудник — золотистий стафілокок, який за нормальних умов може бути присутнім на шкірі в незначній кількості. Коли баланс мікрофлори порушується (наприклад, через зниження імунітету або недотримання гігієни), число патогенних бактерій стрімко зростає.

Фактори, що сприяють розвитку фурункулів:

1. Порушення гігієни.
2. Травми або мікротріщини шкіри.
3. Надмірне потовиділення.
4. Ослаблення імунітету.

Також фурункули можуть виникати внаслідок акне, коли фолікули закорковуються шкірним салом.

Найчастіше гнійники утворюються в місцях, де шкіра найбільше піддається тиску, тертю або потовиділенню: на обличчі, шиї, грудях, у пахвовій ділянці, в паху, на сідницях, стегнах і попереку.