Що чекає на мікрофінансовий ринок після пандемії. Чи настане для МФО «золотий час», або компанії перейдуть до тактики обмеження видач нових мікропозик. Деякі експерти вважають, що після карантину для МФО України настане час підйому. Довід зрозумілий: попит різко зросте через падіння доходів населення і посилення умов за банківськими кредитами.

Чи згодні аналітики з таким прогнозом?

Зараз немає надлишкового оптимізму. МФО є невід'ємною частиною фінансового ринку і діє за тими ж законами, що і банківські інститути. У них з комерційними банками дуже схожі правила гри. МФО розуміють, що не всім клієнтам можна і потрібно видавати позики. Тут мова йде не тільки про нарощування ризиків, але і про відповідальне кредитування в цілому. Тому не варто сподіватися, що після пандемії настане «золотий час» для МФО. Звичайно, клієнтських звернень стане набагато більше, але чи стане більше видач? Це далеко не очевидно.

Саме по собі зниження доходів населення буде драйв сегмент запитів на кредити, але не сам ринок, тому що видачі будуть обмежені. Рішення про надання позики - це все-таки баланс ризику і прибутковості. Тому «золотий час» для МФО - це дуже відносне поняття. З точки зору запитів - так. Але з точки зору видач і зростання ринку як такого - то це не так.

Як взагалі буде виглядати посткарантинний ринок мікропозик?

Передбачається, що багато компаній не витримають наслідків пандемії і покинуть ринок. Це торкнеться, перш за все, невеликих МФО, які працювали в офлайні. Буде складно вижити компаніям, у яких недостатньо ліквідності і немає капіталу для формування резервів під можливі втрати, пов'язані зі зростанням неплатежів. Також покинуть ринок нетехнологічні компанії, які працюють на одному продукті.

Але це навіть на краще, тому що ринок очиститься, буде більш структуровано пропозицію послуг, а у клієнтів залишиться досить великий вибір, але при цьому більш якісний. Зараз ринок перенасичений маленькими гравцями. Від скорочення ринку споживач тільки виграє, бо не буде відволікатися на якісь неякісні послуги і продукти.

Якщо говорити про кількісні показники, то до кінця 2021 року в реєстрі залишиться близько 300 компаній, при цьому 20-30% з них будуть представляти із себе своєрідні міражі, які хоч і присутні в реєстрі, але фактичний бізнес не ведуть.

Перша причина - це зростання ризику неплатежів, що вимагає посилення скорингових моделей. Другий аспект - це наявність ліквідності. Залучення грошей з ринку - опція, доступна далеко не для всіх. І при цьому за інвестиції теж необхідно платити.