До річниці ракетного удару у Сумах: іграшки з меморіалу передали до музею як свідчення пам’яті та війни

фото

13 квітня минає рік від дня ракетного удару по Сумському державному університету, який забрав життя 35 людей, серед них ‒ діти. Ця трагедія глибоко закарбувалася в пам’яті містян, йдеться на сайті СумДУ.

У перші дні після удару мешканці Сум створили імпровізований меморіал біля місця трагедії. Люди приносили квіти, лампадки та дитячі іграшки ‒ як символи скорботи, болю та світлої пам’яті про загиблих.

Ці іграшки Сумський державний університет зберіг, а напередодні річниці передав до Сумського обласного краєзнавчого музею. Волонтерський загін СумДУ доставив їх до закладу, де вони стануть частиною майбутньої експозиції, присвяченої подіям війни.

Сьогодні ж студенти-волонтери разом з працівниками музею створили символічну інсталяцію: довкола уламка ракети, що влучила в центр міста того дня, розклали збережені іграшки. Ця композиція стала емоційним нагадуванням про трагедію та її невинні жертви.

У подальшому експонати пройдуть усі необхідні процедури обліку та верифікації відповідно до вимог Музейного фонду України, після чого увійдуть до його державної частини. Для музею це стане важливим поповненням колекції матеріалів, що документують події російсько-української війни.

Директор музею Владислав ТЕРЕНТЬЄВ наголосив на значущості цієї події:«Сьогодні ми формуємо нову локацію пам’яті, основою якої стануть іграшки з імпровізованого меморіалу на місці трагедії. Світлини з нього облетіли всю країну, і добре, що Сумський державний університет зберіг ці іграшки. Символічно також, що локація формується саме в музеї, будівлі якого постраждали під час того ракетного удару. Ці іграшки – дійсно знакові артефакти. І в майбутньому вони стануть частиною повноцінного музею війни».

Волонтерка Софія поділилася особистими спогадами:«У той страшний день моя знайома отримала поранення, та і я була неподалік епіцентру вибуху, тому на власні очі бачила наслідки. Було складно та боляче на це дивитися. Ці іграшки ‒ нагадування про ті страшні події. Коли я розкладала їх довкола уламку ракети... Це складно: усвідомлювати, що ці іграшки приносили рідні, близькі та просто небайдужі містяни на місце, де загинули діти. Важливо берегти таке, адже це пам’ять: про трагічно загиблих дітей, про злочин росіян, про цю війну».

Збережені іграшки ‒ не просто речі. Це свідчення болю, співпереживання та єдності громади. Вони нагадують про ціну, яку Україна платить за свою свободу, і про обов’язок пам’ятати кожне життя, відібране війною.