«Досі не вірю, що у нас є свій дім»: історія переселенки з Білопілля

Віталіна разом із чоловіком та маленьким сином виїхала з прикордонного міста Білопілля ще з початком повномасштабного вторгнення. Спочатку думали, що ось-ось зможуть повернутися. Але напруга в громаді з кожним місяцем зростала. І віри побачити знову домівку залишилось все менше.

«Ми переїхали до Сміли і там весь цей час жили. Це був приватний будинок, всі зручності надворі. А в нас маленький син, і ще один народився вже в евакуації. Тому з дітьми в таких умовах було тяжкувато. Проте ми не жалілися, бо все одно безпечніше , ніж вдома. Написали заяву на пошук житла, але, якщо чесно, дуже на це не надіялися, що нам дадуть будинок. Ми ж знаємо, що переселенців дуже багато», - розповіла Віталіна.

Аж тут кілька днів тому родині зателефонували зі ЦНАПу та сказали збирати речі. Цей дзвінок застав родину зненацька, згадує Віталіна.

«Сказали, що нам дали дім. Я досі не можу в таке повірити. Як так - цілий дім для нас. Речі зібрали, хоч і не всі, та поїхали. Уже сьогодні ночували тут. У будинку є все, навіть більше. Сучасний ремонт, пічка, холодильник, вся техніка побутова. Тобто навіть свого нічого не треба було привозити. Хіба що речі. Дітки дуже довольні, а ми раді, що в більш безпечних умовах ростуть наші діти», - розказує Віталіна.

Будинок для родини дали в модульному містечку в Липовій Долині. Там живе ще 8-м сімей, які теж тікали від війни. Віталіна вже з усіма познайомилася. Майже всі родини теж з малими дітьми.

Ці будинки дали всім переселенцям у довгострокове користування. Оренду платити не треба - лише за комунальні послуги.

Загалом на Сумщині більш як 90 тисяч внутрішньо переміщених людей. Більшість з них це жителі прикордонних громад Сумської області.