Бойова медикиня з позивним “Панацея” розповіла про роботу на кордоні Сумщини

Півтора року рятує поранених воїнів та цивільних бойова медикиня Олена з позивним “Панацея”. Разом зі своїми підрозділами несли службу на Херсонщині Донеччині, а нині – на кордонах Сумщини. Які завдання доводиться виконувати та про свій досвід Олена розповіла Суспільному.

Нині Олена – фельдшерка медеваку, до цього майже рік була старшим бойовим медиком роти вогневої підтримки у бригаді територіальної оборони.

За рік до початку повномасштабної війни звільнилась зі швидкої допомоги, відкрила приватний кабінет косметології та озонотерапії. 13 березня 2022 року, покинувши цивільне життя, долучилась до війська.

"Не з моїми знаннями, не з моїм досвідом і не з моєю любов’ю до роботи сидіти в кабінеті", - говорить вона.

Бойовий шлях Олени – Херсонщина, Донеччина, а нині Сумщина. Коли підрозділ розташовувався в тилу, навчала воїнів домедичної допомоги. Під час виїздів на позиції ніколи не відмовлялись їхати, не дивлячись на обстріли. Найбільше одночасно доводилось вивозити шістьох поранених.

Фото з особистого архіву Олени

"Я виїхала забирати пораненого і мені один із моїх бійців кричить: "Лєна, над тобою дрон". І тобто завдяки тому, що він повнопривідний той Volkswagen і там, благо, був контужений, я його зашвирнула в машину, і ми погнали. Водій стартував сходу, там, де бездоріжжя, але ми летіли, і виходить він кидав гранати позаду нас. Тобто, воно все сяяло, стріляло. Але ми вискочили. Тому бійцю, який мені кричав, розсікло всю руку. Ми потім за ним поверталися", - розповіла вона.

У цьому авто, розповідає Олена, все облаштувала для своєї зручності. Знає, де лежить кожна необхідна річ. Вона показує протиопіковий ящик: "Є й такі штуки, які гасять полум’я при ураженні фосфором. Фосфор горить, нічим не затушиш, а це можна".

Розповідає, що все збирали спільними зусиллями.

"Хлопці просто бачили, що поруч людина, яка буде для них все це робити, вони знаходили будь-які краї, щоб дістати й апаратуру, й необхідне оснащення. Кардіограф я купила собі за власні кошти, от тут вже були виявлені два інфаркти, один із зупинкою серця, була успішно проведена серцево-легенева реанімація, наш військовий", - говорить вона.

У кожному регіоні своя специфіка служби. На Донеччині у більшості виїзди були вночі, що видавало авто під час зйомки російським безпілотником у тепловізорі, говорить Олена. На Херсонщині - заїжджали вдовж мінованих доріг.

Фото з особистого архіву Олени

"Ми прямо проїжджали між прапорців. Оце сапери прочистили там, метр на метр. Ти маєш суворо їхати слід у слід, тому що там під розтяжку підставлений протитанковий фугас. Ти його не знімеш, його треба тільки підривати. Ми заходили на позиції свої, і попереду нас підірвались наші з медбату на протитанковій міні", - згадує Олена.

На Сумщині жінці доводилося рятувати і поранених під час обстрілів цивільних з прикордонних сіл, куди не доїжджає швидка.

"Заїхали ми жінку забрали, і позаду знову почався артобстріл. Тобто він стих там буквально, ми встигли доїхати, її схопити, і втекти. Ми тікали, і позаду вже арта працювала", - розповідає вона.

Це друге авто, на якому у парі з В’ячеславом працює Олена. Під час служби, говорить, прихистила безпритульного собаку, якого назвала Талісманом, він чекає її з виїздів.

Олена з собакою Талісманом

Скільки врятувала життів, зізнається, не рахувала, але є воїни, які потрапляли до її рук вдруге.

"Це не просто врятовані життя, це ти проживаєш разом з ними, і я просто не уявляю, що ще можна робити, я більше нічого не вмію робити", - говорить вона.

Після перемоги України у цій війні, говорить Олена, мріє відкрити благодійний реабілітаційний центр для воїнів, і за потреби передавати свій досвід у війську.

Підписуйтесь на нас у соцмережах:

Telegram https://t.me/sumy0542

Instagram https://www.instagram.com/0542.ua/

Facebook https://www.facebook.com/0542inua