Батько загиблого військового Олександра Зозулі передав волонтерам гроші, які отримав від держави

Батько загиблого воїна Олександра Зозулі передав гроші, які отримав від держави, роменським волонтерам. На 10 тисяч гривень волонтерки вже придбали грілки для воїнів ЗСУ. Чому Микола Зозуля прийняв таке рішення, розповів журналістам Суспільного.

Батько загиблого воїна Олександра Зозулі приходить на кладовище до сина. Каже – його Сашко долучився до війська із початком російсько-української війни у 2014 році: "Тоді поїхав як на навчання, типу служити, але ніхто не знав де він, тоді вже виявилось, що він біля аеропорту там десь був".

Микола Зозуля біля могили свого сина. Фото: Суспільне Суми

Чоловік став до лав 58 бригади. За час служби Олександр був двічі контужений та раз поранений поблизу Попасної. Вдома, розповідає батько, не затримувався: "Там контузії, трішки вдома побув, а тоді гіпс зняли і поїхав – 10 днів можна було вдома бути – ні…Вдома не сидів, тільки що і знову поїхав".

Отримуючи нагороди, згадує батько, Олександр ніколи ними не хизувався.

Загинув Олександр 22 травня 2022 поблизу Покровська, на Донеччині, не доживши кілька днів до свого 33-річчя.

"У мене як раз 22 травня день народження, а його свідоцтво про смерть виписали 31 травня – а це його день народження. 31 числа. Він взагалі жартівник, рибалка хороший. Він мене навіть вчив ловити товстолоба, я ніколи не ловив, так по телефону розказує, показує. Я сиджу, а він розказує батьку, як треба", — згадує Микола Зозуля.

Кілька тижнів тому пан Микола передав 10 тисяч гривень, які отримав від держави, роменським волонтерам, аби вони придбали необхідні для воїнів речі.

"Коли ми зустрілися з ним, я запитала: ви хочете безпосередньо на щось, щоб ми витратили кошти. Він сказав – ні, я передаю вам кошти і ви їх витратите на те, що потрібно безпосередньо для хлопців", — розповідає волонтерка ГО "Люди змін" Юлія Осадча.

На гроші чоловіка, додавши ще 7 тисяч гривень, волонтери закупили грілки для військових. Нині, розповідає Юлія, чекають доставку, аби відправити посилку вже з тим, що придбали чи виготовили самостійно раніше.

"Взагалі хотілося пригорнути цю людину до себе, бо вони батьки віддають найдорожче на захист нас", — говорить волонтерка.

Про своє рішення пан Микола говорить – хоча роботи у селі і немає, але військовим вони необхідніші: "В мене все є, що мені треба. Їх же теж і одягають, і годувати треба, тим більш зима, це ж не влітку".

Коли отримає ще гроші від держави, говорить пан Микола, також планує передати для ЗСУ.