"Не залишилось ніяких сумнівів, що я також повинна долучитись до захисту" — військова медикиня Ольга Буглак з Сум

Вдень працювала волонтеркою, вночі – разом із чоловіками охороняла місто на блокпості. 28-річна військова медикиня Ольга Буглак з Сум до Дня Збройних сил України розповіла, як зустріла перший день повномасштабного вторгнення, чому пішла на війну та що робитиме після перемоги, пише Суспільне.

Ольга з самого початку повномасштабної війни служить у Збройних силах бойовою медикинею. Згадує: рішення захищати країну нарівні з чоловіками прийшло одразу.

24-го пізно ввечері я почула в сусідській квартирі якісь крики, плач, щось таке дивне відбувалося", — говорить вона.

Ольга вирішила запропонувати свою допомогу.

"Оскільки я медик, можливо, когось потрібно заспокоїти, якісь ліки дати. Дуже зворушливо було, коли відчинилися двері і я побачила, що стоїть сусід: чоловік в військовій формі – і двоє його діток, років десять хлопчик, стоїть на колінах і каже: тато, не йди! Мене це настільки зворушило, що після цього в мене взагалі не залишилось ніяких сумнівів, що я також повинна залучитись до захисту своєї країни, міста, в якому я живу", — згадує вона.

Спочатку, згадує Ольга, працювала у волонтерському штабі. Там жінка комплектувала набори ліків для військових. Потім додалися нічні чергування на одному з сумських блокпостів.

"Першу ніч, коли я там перебувала, було дуже страшно. Хлопці одягають бронежилети, готуються до чогось. До чого готуються – незрозуміло. Для мене це було дико. Місто часто було під обстрілами, особливо — околиці, де ми й перебували, потім, вдень – в волонтерському штабі, виконувала свою звичну роботу. Після того, як наш блокпост трішки переформували, я була зі своїм підрозділом", — зазначає вона.

Найбільше, говорить жінка, її вразило те, як одразу після вторгнення об’єдналися мешканці міста.

"Я пам’ятаю перші дні, коли на блокпосту разом з нашими хлопцями, з територіальною обороною, стояли звичайні цивільні люди. Мисливці, військові пенсіонери, яким би поберегти себе, своїх онуків, але вони стояли на захисті", — каже Ольга.

У перші, найважчі, дні не дозволяла впасти духом підтримка рідних, друзів та побратимів, каже Ольга. Додає: зараз разом із колегами робить все задля перемоги. Після планує займатися роботою та улюбленими справами, зокрема, подорожувати.

"Мені здається, я не дуже цінувала те, що в мене було у цивільному житті. Вірю, що перемога буде зовсім скоро і я повернусь до свого цивільного життя. До роботи, яку дуже люблю. Буду це цінувати: кожен день проживати життєрадісно. І в гори дуже хочу", — зазначила вона.