Валентина Матющенко з Сумщини продовжує сімейну традицію вишивки

19 травня — Всесвітній день вишиванки. Його відзначають у третій четвер травня. Свої традиції вишивки має й Сумщина. Напередодні свята кореспонденти Суспільного поспілкувалися з майстринею із Шосткинського району.

Ямпільчанка Валентина Матющенко займається вишивкою з одинадцяти років. Вона має власне бачення, якою повинна бути традиційна сорочка.

"Не люблю вишивати, щоб сорочки потроху були вишиті. Це просто робоча сорочка, а тому багато не треба. А якщо нарядна, то мені хочеться, щоб і рукава були вишиті повністю", — говорить майстриня.

Суспільне Суми/Олександр Соломко

Пані Валентина розповідає, що своїй майстерності завдячує мамі. Саме вона прищепила доньці любов до вишивання.

"Дуже дякую мамі, дуже дякую. Вона не змушувала, просто мене тягнуло до вишивання. Дитинство у мене пройшло в селі Олешня Охтирського району. Закінчила там 8 класів, а народилась в 1950 році, якраз після війни. Не було ні електрики, ні радіо. Була лише газова лампа, яка колись називалася семилінійна, з маленьким склом. Ото при тій лампі мама моя вишивала", — згадує вона.

Суспільне Суми/Олександр Соломко

Майстриня зазначає, що вишиванку варто носити кожного дня. Як приклад жінка наводить село Збараж на Тернопільщині, де люди у вишиванках ходять до церкви.

"Вишиванки всюди славляться, а особливо — на заході нашої України. А у нас в Ямполі — лише від свята до свята. Нікого я у такі дні не бачила у вишиванках. Як гарно — сорочка, то її можна одягати коли завгодно. Я не притримуюся моди. Коли у мене перша сорочка була, то я в ній і в кафе ходила на дні народження, де можна було – там і одягала", — розповіла вона.

Суспільне Суми/Олександр Соломко

Окрім одягу, пані Валентина вишиває рушники, картини, ікони. Свої вироби вона дарує друзям і знайомим.

Автори — Олександр Соломко, Сергій Одарченко