Розлучені карантином. Історія кохання подружжя із Сум Тараса та Валерії Редьків

Вона – в українських Сумах, він – за понад 8 тисяч кілометрів, в американському Чикаго. Валерія та Тарас Редьки вперше зустрілись у 2017 році у день всіх закоханих. Одружились два роки потому. Майже весь цей час бачать одне одного через екрани гаджетів. Про історію кохання на відстані вони розповіли Суспільному.

Напередодні "валентинок", у День народження Валерії, аби поговорити з нею, чоловік прокинувся о пів на шосту ранку. Різниця у часі між країнами – 8 годин. Тарас живе та працює в Америці, додому приїжджає раз на рік. Зізнається, що планував повертатися частіше, але завадив карантин. Додає - за два роки шлюбу жодного разу не святкували лютневі свята разом.

"У мене День народження 11 лютого, у Лєри - 13-го. Ми з нею познайомились 14 лютого. Через рік, теж у лютому, я відлетів до Америки. Більше приїжджати в ці дати у мене не виходило, - розповідає Тарас. - У нас одна мета - це нарешті бути разом."

Валерія каже: аби частіше згадувати одне одного, зробили собі однакові тату. "Ми йшли вулицею, гули бджоли і я з таким настроєм: бджоли гудуть! І як деякі люди кажуть, що в них метелики в животі, так нам зайшла фішка, що бджоли гудуть. І у нас з цього приводу на лівій руці бджола: у мене і у Тараса", - розповідає дівчина.

Наразі у неї лише одна друкована спільна світлина - з власного весілля. "Ми просто розписались в однакових джинсах та футболках. Я отримала безліч емоцій. Одружились 7-го березня, а 10-го Тарас уже поїхав. Ми були чоловіком і дружиною декілька днів. Карантин дуже вплинув на його приїзд, він повинен був приїхати влітку, але так як кордони були закриті, було безліч якихось перешкод, тому цю зустріч треба було відкладати. Це був дуже тяжкий для нас час. Практикуємо онлайн-побачення. Через телефон. Тарас їде і в онлайн-режимі показує мені події, пейзажі", - розповідає Валерія.

Переживати розлуку їй допомагає захоплення – гра на гітарі та синтезаторі.

"Вони вміють робити все красиво, не рахуються, хто повинен йти назустріч перший: він чи вона. У них гармонія. Бажаю, щоб була велика вірна любов", - говорить мама Валерії ,Тетяна Артюх.

В Америці Тарас працює локсмітом. "Це людина, яка відкриває будь-який замок, машини, тому що американці дуже легко відносяться, щоб залишити ключі в автомобілі або щось засунути в свій замок, тому що взяли не той ключ. Тарас дуже швидко цьому навчився", - розповідає Валерія.

Бути нарешті разом подружжя планує цієї осені.

Поки ж про стосунки на відстані Валерія каже так: "Це специфічні стосунки. Не вистачає тепла коханої людини. Якщо люди почали цей шлях, вони повинні розуміти, що таке стосунки на відстані. Я не розуміла. Проте, я знала, що я зможу. Тому що я знала заради кого та заради чого. Заради Тараса і заради того, що одного дня ми нарешті будемо разом".