В Сумській області дільничний інспектор врятував життя 40-річному місцевому жителю (ФОТО)

Останній не мав житла, від нього фактично відмовились рідні. Тож зимував у покинутих господарями хатинах. В одній з них міліціонер і знайшов свого «підопічного», знесиленого від холоду та голоду. Знайшов, нагодував та відвіз до лікарні. Діагноз лікарів: обмороження ніг. І як результат – ампутація пальців . За словами лікарів, якщо б людина провела на морозі ще півдоби, в кращому випадку залишилась без ніг, в гіршому – позбулася б життя.

Ось вже другий тиждень ранок дільничного інспектора Юрія Сергієнко починається з відвідування місцевої лікарні. З молоком, фруктами та батоном хліба він йде до свого «підопічного». Сьогодні міліціонер прикупив ще гумові калоші, щоб було чоловіку в чому на вулицю вийти у таку погоду. 40-річному жителю с. Перемога нещодавно зробили операцію – ампутували пальці на ногах. «Віктор мешкає на дільниці, якою я опікуюсь. – пояснює дільничний, - знаю його давно. – Він раніше відбував покарання за крадіжку. Та коли повернувся, його зреклися і дружина, і діти. Виставили за поріг. Ось він і блукав селом. То в одного заночує, то в іншого. Коли були морози та заметіль я помітив, що мій піднаглядний кудись подівся. Занепокоївся. Декілька днів його шукав. Знайшов у сусідньому селі, в покинутому будинку. Стан його був жахливий. Ноги почорніли». Юрій забрав чоловіка додому. Нагодував і повіз до лікарні. Там його прооперували. За словами лікарів, їх пацієнт мав завдячувати небайдужому міліціонеру – ще півдоби на морозі і в кращому випадку він міг залишитись без ніг, в гіршому – позбувся б життя.

Сьогодні Віктор йде на одужування. За кілька днів його випишуть. «Для мене мій дільничний мов рідний батько, - зі сльозами на очах пояснює Віктор, - дякую йому, дуже хороша людина. Він все для мене робить. І годує, і ліки купує, і навідує. Тепер ось калоші приніс. Знає, що вбутися ні в що». Віктора підтримують і сусіди по палаті. Розповідають, що за весь час, поки чоловік знаходиться у лікарні, вони не бачили його рідні. Ані дружина, ані дорослі діти дорогу сюди не знають. Турбується лише дільничний.

Сам майор Сергієнко ніяковіє від таких похвал на свою адресу. Каже, що будь хто на його місці вчинив так само. «Я розумію, якщо Віктору не допомагати, він загине. Тепер головне завдання – знайти йому житло та працевлаштувати. Я вже вигадав як це владнати, - хитро посміхається дільничний, - все буде добре.

Попрощавшись зі своїм «підопічним», Юрій Сергієнко йде працювати далі. Під його опікою більше трьох тисяч мешканців п’яти сіл на Глухівшині. До першого – п’ятнадцять кілометрів. Тож треба поспішати. «Для людей в селі я представник влади, - каже Юрій. – Зі всіма проблемами вони звикли звертатися до голови сільради і до мене. А як звик їм допомагати. Дощ, сніг, сонце - я їду на дільниці, бо там чекають». І жителі віддячують улюбленому дільничному тим же. На запитання, чи віддасте свого дільничного у інші села? Відповідають категоричним «ніколи».