Російські військові 10 серпня обстріляли село Радьківка Сумської громади, пошкодили будинки мирних мешканців. Загалом місцеві нарахували півтора десятки вибухів. Частина села через пошкоджений газопровід залишилась без газу, пише Суспільне.
Чоловіки у Радьківці розбирають завали літньої кухні, куди влучив російський снаряд. Господарі будинку виїхали за кордон, тож друзі вирішили допомогти.
"Отут плита була – немає плити. Он мікрохвильовка, шафа, газ, усе. Все повалило, все повикидало, все повиривало. Немає тут нічого", - каже мешканець села Юрій Дейниченко.
Ще один снаряд впав на городі цього подвір’я, пошкодивши яблуневий сад.
Юрій Дейниченко розповідає - обстріл розпочався вдень, близько третьої години. Загалом вони нарахували 15 вибухів: "Вистріл, свист і вибух. І ми там поховалися в погріб, а тоді син кричить папа, давай тікати. І ми сіли в машину і через Стецьківку виїхали. Ми думаємо, що це скоріш за все було САУ, це були снаряди. Це не ракети і не бомби".
У цьому будинку від вибуху розірвало газову трубу, частково мешканці села залишились без газу. За словами речниці АТ "Сумигаз" Анастасії Шимаріної роботи по його відновленню ще тривають. У пані Віри снаряд вибухнув поряд із літньою кухнею. Частково зруйнований дах та стіни. Абрикоса, біля якої стався вибух, говорить господиня, змогла врятувати будівлю.
"Куди ховались, в хаті сиділи та і все. Он вікна побило, ви ж бачили. Як би не дерево може б і кухню всю розвалило", - говорить мешканка села Віра.
Жінка сама має інвалідність та проживає разом із чоловіком, який самостійно не пересувається. Тож, говорить, чекатиме на допомогу небайдужих людей та влади.
Ще одна вирва від снаряду у полі поряд із будинком пані Людмили. За кількадесят метрів звідси ще один пошкоджений будинок. Відстань до найближчого кордону з Росією звідси напряму 15 кілометрів. Цей обстріл Радьківки не перший, говорить жінка, сама ж сюди переїхала з Сум, вважаючи, що у селі спокійніше.
"Ми тоді полякалися. Ну ви уявіть, над головою летять, грохотить. І головне, наче звідси у нас з-за лісу вилітає і все. І так цюк – моментально. Трусить до сих пір, я нічого не можу робити, тиск 130. Мама в мене там погано ходить, плаче. Ну а що, страшно, де дай Бог", - розповідає мешканка села Людмила Радько.
Чоловіки ж, поки аби допомогти друзям розбирають завали, аби закрити стіну від дощу мріють кожен про своє.
"Хочу, щоб був мир і все. Мир у всьому мирі. Не тільки в Україні. Хочу щоб був мир і більше нічого не хочу", - каже один з них.