Голова політради УКРОПУ Тарас Батенко: «Ми зміцніли разом з громадянським суспільством»

Днями голова політради «Українського об’єднання патріотів», народний депутат Тарас Батенко відвідав Суми. Поспілкувавшись з місцевими депутатами-укропівцями, він високо оцінив діяльність обласного партосередку та обговорив виклики і завдання, які життя ставить перед українцями зокрема і партійцями взагалі. Своїми думками щодо багатьох нагальних проблем сьогодення нардеп поділився також з нами. Про газові війни та «лічильниковий шантаж», про імітацію реформ, про війну, яка офіційно і досі не війна, «безальтернативні» та безперспективні Мінські домовленості, а також непідробний патріотизм і прагення справді змінити країну – все це в інтерв'ю Тараса Батенка.

Нещодавно «Українське об ’ єднання патріотів» відзначило другу річницю своєї діяльності. З якими емоціями ви святкували день народження УКРОПу?

Справді, ми – молода політична сила. УКРОП зародився в переломний для країни час – час піднесення гідності, патріотизму та відповідальності кожного за долю України. Ми міцніли разом із громадянським суспільством, захищаючи права громад, підтримуючи бійців на фронті та обстоюючи справедливі перетворення у державі. Звичайно, два роки для такої боротьби – небагато. Але ми заклали фундамент дієвої альтернативи владі. Перебуваючи в опозиції, ми водночас не вдаємося до популізму, якщо критикуємо, то – подаємо фаховий погляд на вирішення тих чи інших проблем сьогодення. І ми активні повсякчас, а не лише перед днем голосування. Тому у 2015 році на місцевих виборах понад дві тисячі укропівців стали депутатами рад різних рівнів, мерами міст, сільськими головами. За два роки партія увійшла до п’ятірки лідерів за результатами виборів у об’єднаних територіальних громадах, випередивши деякі парламентські політичні сили. Нас визнано однією з найдоброчесніших партій серед тих, що не представлені фракцією у Верховній Раді.

Якби зараз або в недалекому майбутньому була можливість балотуватися в парламент, укропівці стали б народними депутатами?

Звичайно. Зараз наших представників у Раді семеро – усі мажоритарники. До речі, на довиборах у 2016 році висуванці УКРОПу стали народними депутатами, не зважаючи на значно ширші можливості конкурентів і адміністративний тиск. Тому в майбутньому парламенті обов ’ язково буде фракція «Українського об ’ єднання патріотів», і це буде впливова фракція.

На чому зосереджені ваші депутати зараз?

Ми дуже занепокоєні імітацією реформ в Україні. Те, що пропонує уряд в якості фундаментальних змін на благо суспільства, насправді не є ними. Це м ’ яко кажучи. У суспільстві жваво обговорюють, наприклад, пенсійну реформу. Але що пропонує влада? Приховане збільшення пенсійного віку через збільшення страхового стажу до 35 років для чоловіків та 30 років – для жінок і заборони виходу на пенсію до 65 років, якщо недостатньо страхового стажу. Це неприпустимо. Мої колеги по об ’ єднанню «УКРОП» у Верховній Раді запропонували чимало поправок до проголосованого в першому читанні урядового законопроекту. Зокрема, вважаємо за необхідне надати жінкам, які мають не менше 30 років страхового стажу, право на призначення пенсії за віком незалежно від віку. Жінки, які народили трьох або більше дітей, повинні мати право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 55 років та за наявності не менш ніж 20 років страхового стажу. Урядові ж ініціативи значно жорсткіші й не відповідають соціальним реаліям нашої країни. Ця недолугість влади має своє пояснення: люди, що приймають рішення, просто відірвані від реального життя. Натомість представники УКРОПу на місцях щодня контактують з людьми, живуть поруч із ними, вирішують одні й ті самі проблеми. Звідси – фаховість наших депутатів та зростання довіри до них з боку виборців.

Розкажіть про УКРОП Сумщини. Хто в місцевій укропівській команді, які здобутки і які плани?

З самого початку існування нашої партії в Сумській області сформувалася потужна команда однодумців. Десятки укропівців стали депутатами на місцевих виборах. У радах різних рівнів члени «Українського об'єднання патріотів» зарекомендували себе активними депутатами, здатними працювати на благо своїх громад. Зараз, коли я відвідую колег в різних областях України, я завжди ставлю в приклад найрейтинговішого мера-укропівця - Олександра Бобровицького, який у Кролевці на Сумщині під час останніх виборів до міської об'єднаної громади набрав близько 80% голосів, а партія з результатом у 35% сформувала найбільшу фракцію. Чималою підтримкою у Глухові користується депутат Сумської обласної ради Марія Коняєва, котра докладає багато зусиль для розвитку свого округу. Завдяки фракції в облраді за два роки на школи, лікарні, об ’ єкти соціальної інфраструктури було спрямовано майже мільйон гривень. Звичайно, у Сумах і керівництво обласного партійного осередку на чолі з Владиславом Луговим, і міська організація щодня теж займається місцевою проблематикою. Це передусім соціальні та економічні питання.

Які, наприклад?

Наприклад, минулої зими обласна організація УКРОПу обробила сотні звернень громадян, яких в розпал опалювального сезону незаконно позбавляли субсидій. Там, де були порушені права громадян, за підтримки юристів УКРОПу їх відновили. А потім люди масово зіткнулися вже зі свавіллям монополістів. Зокрема, по всій області існує близько півтисячі невеликих будинків на десять-п ’ ятнадцять квартир. Через низку незалежних від мешканців причин, внутрішньо будинкові електромережі в цих будинках свого часу не були прийняті на баланс ЖЕКами або місцевою владою. Обленерго каже, що ці мережі «безгосподарні», і вимикає світло. Але, чекайте: громадяни мають договори на постачання електрики, справно сплачують за неї, - то чому вони повинні страждати через чиюсь безгосподарність? Це проблема переважно невеликих міст. Нещодавно з ініціативи сумського УКРОПу було проведено «круглий стіл» за участі обласної влади, місцевої, енергетиків. Ми домоглися такого компромісу: питання безгосподарних мереж вирішує місцева влада та енергетики, але не за рахунок жителів і без відключень світла.

І саме укропівці першими стали на бік мешканців багатоповерхівок, які протестують проти загальнобудинкових лічильників газу, які нав ’ язує «Сумигаз». Ця тема не втрачає актуальності й досі…

Допоки законодавчо не будуть врегульовані питання комерційного обліку газу, напруга триватиме. Але є дві принципові речі. По-перше, це рішення судів, згідно яких дії монополіста зі встановлення загальнобудинкових лічильників визнані незаконними. Так само, як і підняття вартості послуг для тих мешканців, які відмовились від таких лічильників, наполягаючи на своєму праві на індивідуальні засоби обліку спожитого газу. По-друге, існують права споживачів: неприпустимо цілі багатоповерхівки відключати від газопостачання через надумані приводи. Це шантаж, коли тобі говорять: або загальний лічильник, або сидіть без газу. Тому наша позиція тут жорстка: допоки не врегульоване питання на законодавчому рівні, жодних відключень! На гарячу лінію сумського УКРОПу щодня надходять дзвінки сумчан, що потерпають від свавілля монополіста. Наші активісти захищають інтереси людей, котрі, як я довідався, навіть вулиці перекривають, аби якось привернути до себе увагу влади. Восени, коли народні депутати повернуться з відпусток, – у сесійній залі парламенту буде розглядатися підготовлений за участі укропівців законопроект, який закріпить право громадян на індивідуальні лічильники. Але до цього часу, повторюся, ми наполягаємо: жодних відключень газу!

Ви згадали про парламентські канікули. Чи не вважаєте, що на фоні загострення на фронті депутати мали б бути в сесійній залі, а не на курортах?

Більше того, в цій залі мав би бути Президент разом з міністром оборони. Українська влада нарешті має дати відповідь громадянам – де вихід із ситуації, чому «безальтернативні» Мінські домовленості коштують нам так дорого, коли нарешті ми відчуємо результат «дипломатичних зусиль» з урегулювання ситуації на сході? Схоже, що цих відповідей можновладці не мають. А українські родини, в тому числі на Сумщині, мусять знову і знову ховати загиблих патріотів. Таку страшну ціну платить Україна, в тому числі, за небажання влади називати речі своїми іменами: АТО – війною, перемир’я – неможливістю наших воїнів адекватно реагувати на атаки ворога. Скільки ще треба обірваних життів і сліз матерів, щоб очільники держави перестали прикривати власну нерішучість розмитими формулюваннями, які ні до чого не зобов’язують ні їх самих, ні злочинців, котрі шматують нашу землю й людей?

А що в цій ситуації може запропонувати УКРОП?

Обороноздатність країни досягається різними шляхами. Те, що належить до компетенції народних депутатів – це законодавчі ініціативи. Наразі ми з колегами підготували законопроект, що передбачає: кошти військового збору мають спрямовуватися виключно на підвищення обороноздатності України. Цільове спрямування, і ніяк інакше! Зараз військовий збір, а це 11 мільярдів гривень лише у минулому році, надходить до доходів загального фонду бюджету, звідки на розсуд уряду направляється на найрізноманітніші потреби. Але український народ хоче підтримувати своїх захисників, а не забаганки чиновників.